Сметана, творог, гречка: як знайти українські продукти в Німеччині

Сметана до борщу, кисломолочний сир для сирників, гречка на гарнір. Здавалося б, звичайні продукти, які в Україні можна купити в будь-якому супермаркеті. Але в Німеччині навіть із таким простим списком покупок спочатку буває непросто.

Сметана тут називається Schmand або Saure Sahne, але смак у них різний. Замість звичного кисломолочного сиру на полицях переважно стоїть Quark, а гречка часом виявляється світлою і після варіння зовсім не нагадує ту, яку ми їли вдома.

Їхати за кожним продуктом до українського магазину необов'язково. Чимало звичних речей є в REWE, EDEKA, Kaufland і навіть у dm. Потрібно лише знати, що саме шукати й на які написи звертати увагу.

Перша складність у німецькому магазині — не завжди відсутність продукту, а його назва.

Наприклад, слово Quark часто перекладають як «творог», хоча насправді це не зовсім той кисломолочний сир, який ми звикли їсти вдома. А Sauerrahm та Schmand обидва можуть нагадувати сметану, але мають різну жирність.

Ось невелика шпаргалка для покупок.

Це не означає, що кожен німецький продукт повністю відповідає українському. Іноді під знайомою назвою ховається зовсім інша консистенція або спосіб приготування.

Біля холодильника з молочними продуктами легко розгубитися. На полицях стоять Schmand, Saure Sahne, Crème fraîche, іноді Sauerrahm. Усі білі, густі й кислуваті, але не однакові.

Для борщу, вареників або голубців я б насамперед радила спробувати Schmand. Він густий, м'який на смак і за консистенцією нагадує жирнішу українську сметану.

Якщо ви звикли до легшої сметани з помітною кислинкою, більше може сподобатися Saure Sahne. Вона менш жирна, тому й відчувається інакше.

Є ще одна відмінність, про яку легко забути. Saure Sahne може згорнутися, якщо додати її в киплячий суп. Schmand теж не завжди добре переносить тривале нагрівання. Тому до борщу їх краще класти вже в тарілку.

А Crème fraîche, навпаки, частіше використовують у гарячих стравах. Вона жирніша й зазвичай краще витримує нагрівання.

Якщо ж хочеться саме української сметани, у східноєвропейських магазинах можна пошукати Smetana або польську Śmietana. Тут теж перевіряйте жирність: сама назва ще не означає, що продукт матиме звичний смак.

З сиром складніше. Особливо якщо хочете приготувати сирники. Український кисломолочний сир зазвичай має помітні крупинки й може бути розсипчастим. Німецький Quark — теж свіжий сир, але частіше він однорідний, ніжний і досить вологий.

Саме тому сирники з Quark іноді не тримають форму так, як із домашнього сиру. У німецьких магазинах трапляються кілька варіантів.

Speisequark — звичайний кварк. Його використовують для випічки, десертів, намазок і солоних страв.

Magerquark — знежирений кварк. Він густий, містить багато білка, але може мати виразнішу кислинку.

Tworog або Tvorog — кисломолочний сир східноєвропейського типу. Саме його варто шукати, якщо потрібен сир для вареників або хочеться звичної зернистої структури.

Для сирників Magerquark теж підходить. Але якщо він надто вологий, краще спочатку викласти його в сито з марлею або чистою тканиною і дати зайвій рідині стекти. Інакше доведеться додавати більше борошна, а сирники можуть вийти щільними.

Ще в холодильниках є Körniger Frischkäse. Він складається з окремих вологих зерен і нагадує cottage cheese. Для сніданку чи салату це хороший варіант, але начинка для вареників із нього буде зовсім не такою, як зі звичайного українського сиру.

Німецький Quark можна знайти практично в кожному супермаркеті. А за Tworog частіше доводиться йти до польського або східноєвропейського магазину.

Гречка німецькою називається Buchweizen. Вона є в каталогах REWE, dm і Rossmann. Тобто шукати її виключно в українських магазинах не потрібно. Проблема в іншому: купуєте Buchweizen, варите, а каша виходить світлою, м'якою, з незвичним смаком.

Причина зазвичай у способі обробки зерна. В Україні для гарнірів переважно використовують коричневу гречку, яка пройшла термічну обробку. Вона має характерний аромат, який добре знайомий із дитинства.

У німецьких біовідділах часто продається світла необсмажена гречка. Вона теж їстівна й підходить для гарнірів, салатів та інших страв, але смак буде іншим.

Якщо вам потрібна саме звична коричнева крупа, шукайте Buchweizen geröstet.

Наприклад, у каталозі REWE є Monolith Buchweizen geröstet. Це вже обсмажена гречка, ближча до тієї, яку зазвичай готують в Україні.

У dm продається Buchweizen від dmBio, а в Rossmann — від enerBiO. Однак не варто автоматично вважати, що це обсмажена крупа. Перед покупкою подивіться на колір зерен і опис товару.

До речі, є ще Buchweizenflocken — гречані пластівці та Buchweizenmehl — гречане борошно. Для звичайної розсипчастої каші потрібні саме цілі зерна — Buchweizenkörner.

Залежить від того, що саме збираєтеся готувати. Для борщу, наприклад, більшість продуктів можна купити у звичайному німецькому супермаркеті. Буряк тут називається Rote Bete, капуста — Weißkohl, а сметану можна замінити Schmand.

Для сирників ситуація інша. Якщо вас не влаштовує консистенція Quark, простіше відразу шукати Tworog у східноєвропейському магазині, ніж намагатися щоразу пристосовувати рецепт.

Ось де зазвичай варто починати пошук.

Наявність залежить від конкретної філії. Навіть два магазини однієї мережі можуть мати різний асортимент.

Але не всі товари там обов'язково українського виробництва. Частина асортименту надходить із Польщі, країн Балтії та інших європейських країн. Тому, якщо для вас важливий саме виробник, перевіряйте країну походження на упаковці.

У Google Maps для цього зручніше використовувати німецькі запити: Polnischer Laden, Osteuropäische Lebensmittel, Ukrainische Lebensmittel.

Іноді магазин, який називається польським, продає і гречку, і кисломолочний сир, і продукти українських брендів. Тому не варто обмежуватися лише пошуком слова «український». Якщо потрібен конкретний товар, краще зателефонувати перед поїздкою. Особливо коли магазин розташований далеко або ви шукаєте щось із холодильника.

Для круп, консервів та солодощів можна розглянути й онлайн-замовлення. Але з молочними продуктами перевіряйте, чи забезпечує продавець охолоджену доставку.

Не все імпортоване обов'язково краще за німецький аналог. Наприклад, якщо Schmand вам підходить до борщу, немає особливого сенсу щоразу шукати дорожчу імпортовану сметану. Те саме з кефіром, манкою або пшоном — їхні німецькі варіанти можуть повністю задовольняти ваші потреби.

Але якщо для вареників потрібен конкретний вид кисломолочного сиру або хочеться саме обсмаженої гречки, заміна вже може вплинути на результат.

У магазині порівнюйте Grundpreis — ціну за кілограм або літр. Іноді велика упаковка виглядає вигіднішою лише на перший погляд.

Є й витрати, яких немає на ціннику. Якщо поїздка до спеціалізованого магазину потребує додаткового квитка на транспорт, заради одного пакета гречки вона навряд чи буде економною.

Сметану найпростіше замінити Schmand або Saure Sahne. Для сирників можна спробувати Quark, але якщо хочеться звичного кисломолочного сиру, шукайте Tworog. А для гречаної каші з українським смаком звертайте увагу на слово geröstet.

Чимало звичних продуктів є у звичайних німецьких магазинах, просто під іншими назвами. Іноді достатньо один раз знайти потрібну упаковку, щоб наступні покупки вже не викликали запитань.