Зміна виплат для українців у Німеччині: фейк чи правда?

У соцмережах знову обговорюють соціальні виплати для українців у Німеччині. Одні пишуть, що українців позбавлять Bürgergeld. Інші стверджують, що всіх переведуть на допомогу для шукачів притулку, а виплати стануть значно меншими.

Підстави для таких новин справді є. Німецький уряд підготував законопроєкт Leistungsrechtsanpassungsgesetz, який передбачає зміну системи соціальної допомоги для частини українців із тимчасовим захистом за § 24 AufenthG.

Але між законопроєктом і законом, який уже діє, є велика різниця. Станом на 25 жовтня 2026 року остаточного ухвалення цього документа не підтверджено. Тому розберімося, що насправді пропонує уряд, кого можуть торкнутися зміни та чи є підстави зараз хвилюватися через виплати від Jobcenter.

Так, такий план є. Федеральний уряд Німеччини схвалив законопроєкт Leistungsrechtsanpassungsgesetz ще 19 листопада 2025 року.

Його мета — змінити систему підтримки частини українців, які отримали тимчасовий захист після початку повномасштабної війни.

З червня 2022 року українці з відповідним статусом можуть отримувати допомогу за SGB II через Jobcenter або соціальну допомогу за SGB XII через Sozialamt, якщо відповідають установленим умовам.

Раніше виплати за SGB II називалися Bürgergeld. Після реформи 2026 року використовується назва Grundsicherungsgeld, але багато людей досі називають ці виплати Bürgergeld.

Уряд пропонує, щоб частина українців надалі отримувала допомогу за іншим законом — Asylbewerberleistungsgesetz, або скорочено AsylbLG.

Це система підтримки людей, які перебувають у Німеччині за певними міграційними статусами. У ній діють інші правила розрахунку допомоги, медичного забезпечення та взаємодії з державними установами.

Важливо: йдеться не про повне скасування соціальної допомоги, а про можливе переведення на іншу систему виплат.

Ключова дата в законопроєкті — 1 квітня 2025 року.

За задумом уряду, нові правила мають поширюватися на українців, які прибули до Німеччини починаючи з цієї дати та звернулися по тимчасовий захист за § 24 AufenthG.

А ось люди, які прибули раніше, за загальним правилом повинні залишитися в системі SGB II або SGB XII.

Для простоти порівняймо дві ситуації.

Однак дата приїзду — не єдина обставина, яку потрібно враховувати.

У тексті законопроєкту правила сформульовані через перше отримання або подання заяви на Aufenthaltserlaubnis за § 24 після 31 березня 2025 року. Це пов'язано з тим, що дата фактичного в'їзду не завжди відома державним установам.

Наприклад, якщо людина приїхала раніше, але значно пізніше подала документи, її ситуація потребує окремої перевірки.

Те саме стосується тих, хто виїжджав із Німеччини, повертався або повторно оформлював тимчасовий захист. Не варто робити висновок лише за датою на пластиковій картці Aufenthaltstitel.

За офіційними ставками 2026 року різниця для самотньої дорослої людини становить 108 євро на місяць.

Це приклад для однієї людини без урахування індивідуальних обставин. Для подружжя, дітей та людей з іншими умовами проживання суми відрізняються.

Також важливо розуміти, що наведені 455 євро за AsylbLG не обов'язково виплачуватимуть повністю готівкою або переказом на рахунок. Частина потреб може забезпечуватися іншим способом залежно від умов проживання та застосовних правил.

Це не означає, що кожна українська сім'я втратить рівно 108 євро на людину. Наслідки залежать від складу сім'ї, житла, доходів та інших чинників.

Ні, законопроєкт не передбачає повного скасування підтримки з оплатою житла.

За офіційними роз'ясненнями, українці, які підпадуть під AsylbLG та відповідатимуть умовам отримання допомоги, зможуть претендувати на покриття належних витрат на житло й опалення.

Але порядок такого покриття відрізняється від системи Jobcenter.

Наприклад, якщо ви орендуєте окрему квартиру, після можливого переходу важливо буде з'ясувати, яка установа оплачуватиме оренду, чи потрібні додаткові документи та як здійснюватиметься переказ коштів.

Не слід самостійно припиняти платити оренду, змінювати банківські реквізити власника житла або розривати Mietvertrag через новини про законопроєкт.

Поки вам не надійшло офіційне рішення, орієнтуйтеся на чинний Bescheid.

У законопроєкті передбачено поступовий перехід. Тобто не планується, що всі українці, які підпадають під нові правила, в один день залишаться без виплат і будуть змушені оформлювати все з нуля.

Якщо людина вже отримує допомогу за SGB II або SGB XII, чинне рішення про призначення виплат (Bewilligungsbescheid) має діяти до завершення визначеного в ньому періоду, але не довше трьох місяців після набрання відповідними змінами чинності.

Наприклад, якщо закон набуде чинності в певному місяці, це ще не означатиме негайного припинення всіх раніше призначених виплат.

Крім того, законопроєкт не передбачає скасування попередніх рішень заднім числом лише через зміну системи допомоги. Відповідно, не йдеться і про автоматичну вимогу повернути законно отримані гроші за минулі місяці.

Водночас точну дату переходу назвати поки неможливо. Вона залежатиме від остаточного ухвалення закону та строків, які будуть визначені в його фінальній редакції.

Це питання не менш важливе, ніж розмір щомісячних виплат.

За SGB II людина зазвичай має медичне страхування через Krankenkasse. А для отримувачів базової допомоги за AsylbLG передбачені інші правила медичного забезпечення.

Зокрема, базова система AsylbLG охоплює допомогу при гострих захворюваннях, болю, під час вагітності та пологів. Інші медичні послуги можуть надаватися за додатковими умовами.

При цьому законопроєкт передбачає можливість продовження лікування, яке людина розпочала ще під час отримання допомоги за SGB II або SGB XII.

Уявімо, що людина регулярно відвідує лікаря, проходить терапію або потребує постійного прийому ліків. У такому випадку важливо заздалегідь з'ясувати, хто оплачуватиме лікування після переходу та які документи потрібно надати.

Не варто самостійно скасовувати медичне страхування або переривати лікування. Якщо зміни набудуть чинності, потрібно буде уточнити порядок медичного забезпечення у Krankenkasse та новій відповідальній установі.

Так, законопроєкт передбачає зміни й у цій сфері.

Сьогодні українці, які отримують допомогу за SGB II, зазвичай взаємодіють із Jobcenter. Там можуть допомагати з пошуком роботи, навчанням та професійною інтеграцією.

Після переходу на AsylbLG питаннями соціальних виплат займатиметься інша місцева установа. А підтримку з пошуком роботи надаватиме передусім Agentur für Arbeit.

Уряд також хоче, щоб працездатні отримувачі допомоги активніше шукали роботу. Для тих, хто не докладає відповідних зусиль, законопроєкт передбачає можливість залучення до визначених видів суспільно корисної роботи — Arbeitsgelegenheiten.

Водночас це не означає, що всіх безробітних українців автоматично відправлятимуть на такі роботи.

Для людей, які навчаються у школі, проходять Ausbildung або досягли встановленого пенсійного віку, передбачені винятки з обов'язку пошуку роботи.

Право працювати в Німеччині за § 24 AufenthG у зв'язку із цією реформою не скасовується.

Ініціатива пов'язана з домовленостями правлячої коаліції CDU/CSU та SPD. Уряд хоче повернути частину українців до системи соціальної допомоги, яка застосовувалася до них до червня 2022 року.

Після початку повномасштабного вторгнення Німеччина запровадила для українців особливий порядок підтримки. Замість допомоги за AsylbLG вони отримали доступ до систем SGB II та SGB XII.

Тепер уряд пропонує частково змінити цей підхід для новоприбулих. Один з офіційних аргументів — необхідність привести правила допомоги для відповідної категорії українців у відповідність до правил для інших отримувачів захисту. Також уряд пов'язує реформу з активнішою інтеграцією людей у ринок праці.

Але законопроєкт викликав і критику.

Зокрема, Бундесрат висловив зауваження щодо запланованої системи та її впливу на працевлаштування. Додаткові питання виникають через навантаження на федеральні землі та муніципалітети, які відповідатимуть за нову систему підтримки.

Саме тому важливо розрізняти позицію уряду, зміст законопроєкту та правила, які зрештою будуть ухвалені.

Станом на 25 жовтня 2026 року Leistungsrechtsanpassungsgesetz усе ще проходить парламентську процедуру.

Основні етапи розгляду:

В офіційній базі DIP законопроєкт має статус Überwiesen. Це означає, що його передали на подальший розгляд.

Отже, говорити, що в Німеччині вже скасували виплати за SGB II для новоприбулих українців, наразі неправильно.

Якщо ви отримуєте допомогу від Jobcenter, насамперед перевірте свій чинний Bewilligungsbescheid. У ньому зазначено, на який період призначено виплати. Також корисно мати під рукою Aufenthaltstitel або Fiktionsbescheinigung, документи про першу реєстрацію в Німеччині та підтвердження дати прибуття, якщо вони збереглися.

Якщо ви переїжджали між федеральними землями або повторно оформлювали тимчасовий захист, не робіть висновків лише за датою видачі останнього документа.

Поки закон не набув чинності, немає потреби самостійно припиняти отримання допомоги чи подавати заяву на AsylbLG лише через повідомлення в соцмережах.

Якщо ви отримали лист від Jobcenter або Sozialamt про зміну виплат, уважно перевірте його. Особливо важливі дата рішення, причина зміни та інформація про можливість оскарження — Rechtsbehelfsbelehrung.

А якщо сума допомоги вже зменшилася, причина може бути зовсім іншою: доходи, склад сім'ї, перерахунок житлових витрат або зміни в документах.

Тому кожен Bescheid потрібно розглядати окремо.

Правда, що уряд Німеччини планує змінити систему соціальної допомоги для частини українців. Неправда, що такі зміни вже набули чинності або що всіх українців автоматично позбавлять виплат.

Наразі законопроєкт стосується насамперед людей, які прибули до Німеччини починаючи з 1 квітня 2025 року.

Для них можуть змінитися розмір допомоги, порядок її отримання, медичне забезпечення та відповідальна установа.

Українці, які прибули раніше, за загальним правилом не підпадають під запланований перехід.

Поки парламент не завершив розгляд, головне — не плутати політичні плани з чинним законодавством. А якщо ситуація зміниться, орієнтуватися потрібно на офіційно ухвалені правила та індивідуальні рішення відповідальних установ.